Артеріальна гіпертензія - "тихий вбивця"
'Вона є головною причиною передчасної смерті у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 1,28 млрд людей віком 30–79 років мають артеріальну гіпертензію. Майже половина дорослих з АГ не знають про це.
Артеріальну гіпертензію ще називають «тихим вбивцею». Її підступність полягає в тому, що на початкових стадіях люди можуть не відчувати жодних симптомів і, відповідно, не підозрювати про захворювання.
«Більшість людей із підвищеним тиском не мають жодних скарг. А якщо скарги з’являються, вони дуже неспецифічні: головний біль, запаморочення, погіршення концентрації та пам’яті тощо», — пояснює лікар-кардіолог вищої категорії Анна Солощенко.
Якщо артеріальна гіпертензія вчасно не діагностована і відсутнє належне лікування, вона призводить до ураження судин і збільшує навантаження на серце. У результаті стан здоров’я людини погіршується.
АГ може призвести до тяжких ускладнень:
- інфаркт міокарда;
- інсульт;
- серцева недостатність;
- ниркова недостатність;
- сексуальна дисфункція;
- погіршення зору та ін.
Діагноз АГ встановлюють, коли рівень артеріального тиску (АТ) у разі повторних вимірювань у кабінеті лікаря становить 140/90 міліметрів ртутного стовпчика (мм рт. ст.) і вище.
Рівні артеріального тиску
Згідно з уніфікованим клінічним протоколом первинної та спеціалізованої допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)»:
- оптимальний АТ: <120/<80 мм рт. ст.;
- нормальний АТ: 120–129/80–84 мм рт. ст.;
- високий нормальний АТ: 130-139/85-89 мм рт. ст.
- артеріальна гіпертензія: ≥140/≥90 мм рт. ст.
Найпростіший і найефективніший спосіб дізнатися, який у вас артеріальний тиск, – це періодично його вимірювати.
Фактори ризику артеріальної гіпертензії
- вік 35+;
- надмірне споживання солі;
- малорухливий спосіб життя;
- зайва маса тіла;
- наявність інфаркту міокарда чи інсульту у близьких;
- цукровий діабет II типу;
- стрес.
Контроль артеріальної гіпертензії передбачає:
- медикаментозну терапію – за призначенням лікаря;
- модифікацію способу життя:
- відмову від вживання тютюну й алкоголю;
- збалансоване харчування з обмеженням солі;
- регулярну рухову активність;
- контроль маси тіла;
- зменшення стресу;
- регулярне вимірювання артеріального тиску та ведення щоденника контролю АТ.
