Дорогі наші ветерани- ліквідатори, шановні мешканці громади!
Сьогодні ми схиляємо голови перед датою, яка назавжди вкарбувалася в генетичну пам’ять українського народу чорним кольором полину. Минуло рівно сорок років відтоді, як Чорнобильська катастрофа змінила хід світової історії, ставши найсуворішим іспитом для людської цивілізації.
Смертельні промені радіації виявилися безсилими перед героїзмом і самовідданістю тих чоловіків і жінок, які зійшлися в нерівному бою з ядерною стихією. 26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Чотири десятиліття — це достатній час, щоб усвідомити: те, що сталося у квітні 1986-го, не було просто технічною помилкою. Це було зіткнення людини з некерованою силою, де єдиною зброєю проти атома стали людська совість, жертовність та неймовірна любов до своєї землі.
Сьогодні ми вшановуємо тих, хто врятував світ. Серед них — наші односельці, звичайні люди, які в одну мить стали атлантами, що втримали на своїх плечах безпеку всієї планети. Ви не називали себе героями — ви просто виконували свій обов'язок. Але сьогодні ми знаємо: кожен ваш крок у зоні відчуження, кожна зміна на четвертому енергоблоці, кожен виїзд на дезактивацію були актами найвищої мужності.
Сорокова річниця — це не лише день споминів. У нинішні непрості часи, коли ядерні об’єкти України знову опинилися під загрозою через збройну агресію, ваш досвід і ваш подвиг набувають нового, ще більш трагічного та вагомого змісту. Ви як ніхто інший знаєте ціну «мирного атома», що вийшов з-під контролю. Ви — живі свідки того, наскільки крихким є життя, і наскільки важливо берегти мир та екологічну безпеку.
Дорогі ліквідатори! Дякуємо вам за кожну хвилину життя, яку ви подарували нам ціною власного здоров’я. Бажаю вам міцності духу, родинного тепла та довгих років життя у вільній, квітучій Україні. Нехай чорнобильський дзвін більше ніколи не сповіщає про біду, а лише нагадує нам про нашу єдність і незламність.
Світла пам'ять героям, які пішли у вічність.
Безмежна вдячність і шана живим.
Слава Україні!
